Чи чули таку назву – “Дроноводі”? Ні, це не книга і навіть не фільм, мова про нову настільну гру, створену та обкатану на практиці ветераном російсько-української війни Андрієм Мочурадом та його побратимами.

Гру, яка реалістично відтворює загальну картину і деталі війни очима бійців дронового підрозділу.

За першою освітою Мочурад — інженер інтелектуальних систем та мереж, за іншою — культуролог. Військова освіта – психологія. За плечима Андрія – великий досвід військового інструктора. Всі ці здобуті знання та навички відчуваються у продуманій логіці, педантичній ігровій структурі та розкутому воєнно-польовому гуморі “Дроноводів”.

“Цензор.НЕТ” розпитавши Андрія Мочурада про його гру і те, як вона одночасно інформує, навчає та розважає.

– У грі за допомогою різних карт ви комбінуєте начебто різні речі: військову логістику, персонажі, дроні у всьому їхньому різноманітті, загрози, різні роди військ, рекрутинг. І це далеко не вичерпний перелік. Чи не впаде голова обертом у гравця-початківця?

– Це гра не рівня party-game. Якщо ми говоримо про настільні ігри, які є у середовищі любителів настілок, то гра “Дроноводі” має досить простенькі правила. Є ігри в рази складніші. Для когось це буде і перша настільна гра – для цього ми робимо відеоправила і навіть через соцмережі надаємо, за потреби, консультацію для новачків. Потрібно розуміти, що у примітивні ігри неможливо запакувати глибокий нарратив. Тут вдалося створити комплексний продукт, який має і авторську механіку, і освітню складову, і може бути інструментом рефлексій, наприклад, для ветеранів. А для когось буде вхідною точкою у цікаві настільні ігри. Гра відображає багато моментів так, як вони є в реальності – з загрозами несподіванками і військовим гумором.

– А як воно в реальності? Наведіть приклад такого поєднання.

– Наприклад, якщо у тебе є дрон типу “крило”, але немає пілота, який вміє на цьому дроні літати, ти не можеш на ньому літати. Або є високі шанси дрон розбити. Говорячи мовою ігор, ми фактично збираємо сет карток – як, наприклад, у покері. Щоб працювати ударним дроном – маємо мати чим літати, снаряд і пілота-фахівця. І логічно, що пілот потрібен для керування дроном, а медик рятує поранених. Коли ми розробляли гру, зрозуміли, що розглядати українського військового як маленьку фішечку чи дерев’яний кубик – це неправильно. Тому у нас детально промальовані персонажі, щоби викликати почуття емпатії, прив’язаності, адже бійці це не статистика, це люди яких потрібно берегти.

– Отже, гра називається “Дроноводі”. Як підбирали існуючі моделі дронів у ігрову вибірку?

– Так, гра називається “Дроноводи” і ми вибирали лише ті українські розробки БПЛА, які були поширені на 2023 рік. Відбирали ті дрони, на яких працювали бійці нашого та суміжного підрозділів. Ба більше, багатьох виробників ми знали особисто, бо з ними контактували – це також свого роду дяка їм за українські засоби. Тому у грі немає закордонних “FlyEye”, “Warmate”, “Puma” тощо. У грі тільки українські дрони, а зі сторони ворогів – “орча” техніка.

– А чи не отримували вже потім докори від виробників: а чому нашого дрону немає? Ми також хочемо!

– Дійсно, від виробників на етапі тестування прототипу було питання: ой, а чи можна до вас і наш дрон? І таким чином там з’явився, наприклад, Backfire. Але це не лише тому, що виробники наші друзі – просто на ньому ми теж працювали у 2023 році.

Не всі дрони, які у нас є намальовані, помістилися у базову версію. Обов’язково буде доповнення, і не одне. Якщо хтось із виробників дронів хоче на нас вийти і готовий додатково, в інформаційному просторі, розповідати, що є така гра – ми готові до співпраці. Тобто ми створюємо цілий світ Дроноводів, а не окремий разовий продукт.

– Які знання отримує гравець, пройшовши вашу гру?

– Перш за все, гравці знайомляться з тим, які є українські дрони і які є цілі для ураження, тобто техніка ворогів.Вони також дізнаються про те, що таке мультиротор, і що таке дрон літакового типу. І, що дуже важливо і цінно, у гри є купа москальської техніки. Причому не лише танки та БТРі, а, власне, та їхня техніка, яка стосується РЕБ, РЕР і так далі. Тобто багато екзотичної дорогої техніки, яка є пріоритетними цілями. Більше того, у нас у грі, мабуть, вперше ця техніка зображена під таким кутом, як її видно з дрону. Тобто можна вчити силуетів. Людина, яка грає, на підсвідомому рівні вивчає: це “Шипшина”, це “Репелент”, а це – “Красуха”. Тобто моделі рідкісні, дорогі, і це свідчить про те, що вороги готувалися саме до війни дронів, адже багато такої техніки з’явилося у 2017 чи 2019 роках.

– Андрію, а які навички ви намагаєтеся передати гравцям через вашу гру?

– Крім зразків техніки, це – планування та комунікація. Гра “Дроноводі” є кооперативною, всі грають проти ворога, грою можна проводити тренінги з командотворення, злагодження. Також гра відображає такий принцип, як мережоцентричність. Від вас, будь ласка, 4 підрозділи, і ви разом спільно повинні бороти ворога. Комунікуйте, обмінюйтеся ресурсами, розвідданими, спілкуйтеся про те, які справи у вас за фахівцями. Тобто гра цілком може бути корисною для навчання військових, командирів взводів – у сенсі того, яким чином комунікувати і планувати. Гра “Дроноводі” дає розуміння багатьох процесів, що відбуваються на полі бою чи в армії загалом. У людини, яка ніколи з цим не мала справи, після гри – вже не нульовий рівень. Вона вже щось розуміє і про військове управління принаймні, що це нелегка справа.

– Наведіть приклад робочої ситуації на передовій і як вона вирішується у “Дроноводах”.

– Для прикладу: от, у нас є ціль на певному відстані (у грі є умовно перша лінія і друга лінія).

Якщо ми не зробили дорозвідку, нам важко буде провести успішну операцію, важко потрапити в ціль, якщо немає точних даних. Якщо працює ворожий РЕБ – це додатковий штраф до кидка кубика. Тобто якщо ми не підготовлені, і пробуємо просто на фарт, то не факт що випаде потрібне значення на кубику.

Водночас, випадковості в грі зменшені, якщо попередньо планувати дії. Наприклад, наявність розвідувального дрона дає змогу коригувати артилерію – у грі це можливість перекинути кубик, якщо випало не те значення, яке потрібно для влучання. Артилерія у грі представлена ​​як суміжні підрозділи чи допомога від керівництва бригади тощо.

Тобто ігровими механіками вибудована та сама логіка, яка пояснює, що артилерія, яка б’є всліпу, менш ефективна, ніж разом із корегувальним дроном. Що дрон з модулем донаведення на ціль – ефективніше, ніж працювати під РЕБом, сподіваючись на простий характер. Що досвідчений пілот має більші шанси не втратити дрон тощо. Якщо особовий склад не окопався, то може прилетіти артилерія від ворога, буде боляче… А якщо є бліндаж, то швидше за все особовий склад вціліє.

– Я правильно розумію, що помилки гравців на початку гри схожі на те, як помиляється чоловік у перші дні в армії? І завдяки ігровому процесу, завдяки тому, що гравці кооперуються, дізнаються про хід думки один одного, – ця синергія і відбувається. Як, великою мірою, і на фронті.

– Абсолютно. Наведу приклад. Якось ми грали ще у прототип нинішньої гри з хлопцями, які були у Києві на ротації. Це були бойові офіцери. Ми грали – і в якусь мить мені кажуть: Андрію, тут медик не потрібен, він місце займає. Картку медика нецікаво брати. – Розкажи, хід своїх думок? – Дивись, у мене такий-то враг, я набравши “рексів” і дронів – і піду зараз розмотувати ворогів. Навіщо мені брати у підрозділ медика замість сапера? – Добре. А якщо в тебе будуть поранені? – То я нових наберу. Тут же зупиняється і додає – не, медик потрібен, бо мені всіх уб’ють.

Тобто людина набула певного досвіду. Не ризикуючи нічиїм життя, в ігровій ситуації вона побачила, що ось так у нього будуть мертві його підлеглі. Ага – значить, це рішення не працює. Треба обов’язково мати можливість їх евакуювати. Тобто ми, не витрачаючи ресурсів і не втрачаючи людської життя, техніки, у грі “Дроноводі” пропрацювали помилку. Це суть симуляційних ігор, яка дає можливість проговорити певні речі.

– Розкажіть про персонажів, які представлені у “Дроноводах”.

– У грі є 12 персонажів. Персонаж може бути поміщений або до екіпажу, або до штабу, або до спільного для всіх гравців окопу. Ідея полягає в тому, що якщо в окопі закінчуватимуться бійці, то всі програли – тому що передня лінія тримає фронт. Коли ми розробляли персонажів, була ідея, щоб це була не безлика фішечка, а конкретна людина, яка має ім’я та вік. Ми пропрацьовували біографії для шкірного персонажа, даючи завдання художниці, щоби вона їх малювала як реального людини. Навіть давали персонажам імена. Але в нас немає якоїсь одної реальної людини, з якої б малювалася картка. Кожен персонаж – це збірний образ. Того ж самого медика ми малювали з 20 фотографій різних медикинь. Тому що медик у нас в даному випадку – це жіночий персонаж. До речі, з 12 персонажів – 2 персонажі жіночі. Тобто не лише захисники, а й захисниці. Це для нас було важливим.

Робили достовірні зображення, щоби не було жодних ляпів. Наприклад, у шкірного персонажа є зображення хоча б один турнікет. Ми з художницею кілька разів перемальовували, щоб турнікети не просто правильно були намальовані, а намальовані правильно складеними у підсумки. Не так, як фабрично, а так, як швидко його у бойовій ситуації використати. Тобто навіть у деталях є навчальний наратив.

Щоб у офіцера кобура не висіла, як на новачку, а була у правильному місці правильно підігнана. Військові, які будуть бачити ці ілюстрації, розумітимуть, що зображені люди, які мають реальний бойовий досвід, які на фронті вже прожили шматок життя. Щоб ці зображення не були насмішкою чи дилетантством. Так само зображена і ворожа техніка – точно, щоб упізнавати.

– Ви сказали, що персонажів – 12. Можете назвати їх усіх?

– Оскільки у нас гра про дроні, то ми приділяли первичну увагу саме операторам БпЛА, яких у грі чотири. У нас є Універсальний пілот, який потроху, на базовому рівні, але вміє літати на всіх типах дронів. До речі, це – жіночий персонаж. Усі абсолютно пілоти вміють літати на коптерах типу мавіка. У нас навіть є окрема картка Мавіка – тому що у 2022 році це був основний дрон.

Є пілот Мультиротора. Він спеціалізується саме на мультироторах – таких, як “Любовник”, “Вампір” і так далі. Ще одна картка – пілот, що спеціалізується на літаках типу “крило”. І ще один пілот – це оператор, який спеціалізується на FPV-квадрокоптерах. Бо, здавалося б, ті самі джойстики – але ж у роботі на FPV і на “крилі” – зовсім різні принципи та навички. Тому ми чітко вказали, що є різні типи дронів та, відповідно, різні фахівці пілотування.

Звичайно, серед персонажів є Сапер, і є Інженер, які можуть програмувати дроні, робити до них боєприпаси.

Є у нас і Медик, який допомагає евакуювати особовий склад. У грі після будь-якого ураження персонаж стає пораненим, а не одразу вбитим. Так показуємо, що є високі шанси зберегти особовий склад, якщо підготуватися і про це думати наперед.

У грі “Дроноводи” є специфічні тилові посади – скажімо, ІТ-фахівець. Тут ми робимо таку шутку, що в армії, коли на когось кажуть фахівець, – це так само, як на Галичині кажуть “шановний”. Тому і не написали айтівець, а назвали саме “ІТ-фахівець”. Бо коли кажуть, що ти ІТ-фахівець, – значить, ти можеш усе, навіть під кабель траншею прокопати. Трохи військовий гумор.

Ще ми маємо такий специфічний персонаж, якого ми назвали Блогер. За фактом це збірно і блогер, і пресофіцер, і телевізійник. Тобто це людина, яка додає бонусів, якщо він, наприклад, знімав долю когось у бойовій операції. Тобто ми говоримо, що висвітлення, інформаційна робота, пропаганда є дуже важливим. Наприклад, якісь відео з бойовою роботою дронів набирають популярності – і сам підрозділ стає популярним.

Крім того, у нас є психолог. Він дає підрозділу можливість уникнути психологічного виснаження, але й підбирати персонал. Це збірний персонаж, який втілює функції як рекрутера, так і психолога МПЗ та психолога, який може пропрацювати хлопців від вигорання і ПТСР.

Є в грі і Логіст. За фактом, це одночасно і проектний менеджер, і людина, яка знається з документами. На фронті – це часто людина, яка здатна налагодити процеси і покращити логістику для підрозділу. У грі основний ресурс, за який ми купуємо дроні чи проекти, – це логістика.

А, ще ж Зв’язківець. Куди ж без нього. Зв’язківець, так само як і картка Старлінк, дають додатковий хід, бо зв’язок є критично важливим при управлінні.

– Я із сумом прочитавши про те, що нещодавно загинув прототип одного з персонажів. Про кого йдеться?

– На жаль, не можу сказати. Це спецназівець, і я не маю права називати його ім’я. Можу сказати, що цей хлопчина до повномасштабки служив у спецназі за кордоном. Після початку повномасштабки кинувши все – бо він якраз мав стати громадянином іншої країни, – приїхав до України і включився тут до війни. Дуже добре воював, знищивши багато ворогів, але, на жаль, зараз загинув сам. Кожен персонаж у грі є частично втіленням людей, яких знаю особисто.

На жаль, деякі люди, які надихали робити цю гру, – поранені, загиблі, і їх потрошечки меншає. Сама гра присвячена моєму побратиму, з яким ми починали її робити. Він загинув у 2024 році, це Денис Карабань. Його я вже можу називати. Він загинув навесні 2024 року. Денис був одним із авторів бренду. Це з ним ми починали відновлювати цю всю ідею. Хоча загалом гри я давно розробляю – а від “Дроноводів” ми починали спільно з кількома побратимами. Одного з яких теж уже не стало… У грі є посвята всім, хто загинув. Таким чином ми підкреслюємо, що це є артефакт культури, у тому числі пам’ять про людей, які загинули.

– Андрію, а самі ви де воювали? Що з наведеного у грі базується на вашому особистому бойовому досвіді?

– Ідея зробити гру про дроні у мене була ще до повномасштабки. У 2021 році я цю ідею виношував, бо сам ще з 2014 року є ветераном. З 2015 року займався БПЛА, у тому числі й у зоні бойових дій. Потім досить довгий період був інструктором – навчав як підлітків, так і військових, літати на тих засобах, які були ще до повномасштабки. Зрозуміло, що тоді не було такої плеяди, тож ідея довго була на рівні гіпотези. А сформувалася вона у мене в якийсь прототип (у вигляді нотаток) саме у 2023 році, коли я служив у підрозділі БпЛА, був командиром підрозділу БпЛА.

Були випадки, що коли нельотна погода чи лежиш у окопі, бо заборона польотів, і тут приходить якась думка! Я витягував блокнот і записував це туди. Для мене в зоні бойових дій це було щось на зразок втечі від стресу. Свого роду рефлексування власного досвіду. Кумедні моменти, які були на фронті, я також записував, і вони відображені у грі картками “Халепі”. І в грі є дуже багато гумору та кумедних ситуацій. Військові кажуть, що правдиво, але дуже боляче саме тому, що правдиво.

– Наприклад?

– Наприклад, рапорт не тим шрифтом – це означає, що ти пропускаєш хід. Або якщо в тобі у підрозділі немає жодного дрона, тобто всі дрони втрачені, то може прийти картка, яку пілотів відправляють в окоп, у піхоту. Це реальні випадки! Або якщо турнікети неякісні, то боєць не може бути евакуйований – і тоді він помирає одразу. Бо як евакуювати, якщо немає якісних турнікетів?

– Хто ще брав участь у створенні гри?

– Крім Дениса Карабаня, про якого я вже говорив, це було ще як мінімум троє діючих військовослужбовців. Їхні імена я поки називати не буду. Один із них – старший офіцер батареї. Ще один – зв’язківець. Деякі бойові медики також були дотичні. І була ціла плеяда – близько 5 людей, які зараз є діючими військовими – що допомагали цю ідею втілювати. Ще один хлопчина, що допомагав із тестуванням гри, є ветераном, який уже демобілізувався за станом здоров’я. Крім цього були дотичні троє осіб, які є фанатами настільних ігор та допомагали тестити “Дроноводів”. Вони зараз у команді “Ігролад” працюють. Тобто це реально чимало людей, не рахуючи навіть тестувальників, а їх ще понад 10 осіб. Якщо загалом команду брати, тут дуже багато людей долучено. У тому числі наш дизайнер-верстальник Євген Карандаш – теж ветеран, мій побратим ще з Айдару.

Думаю, що серед українських розробок, та й не тільки, мало яка настільна гра перед тим, як піти у світ, була зіграна більше як 500 разів, ще й дуже різними фокус-групами. Частково – тому що я пів року провалявся біля госпіталі. І щоб проект не стояв на місці, його просто тестували, бо прототип був уже доволі досконалою версією гри. І поки ми робили всі процеси для релізу, малювали, чимало людей із задоволенням грали у прототип – бо гра вже тоді приносила задоволення. Ще не було малюнків – але сам прототип уже був якісним продуктом.

Чому так багато ветеранів-військових було залучено? Бо з ними було легше. Нікому з ветеранів чи з військових не потрібно не було пояснювати, чи настільна гра про війну. Не треба було пояснювати, що це частина пропаганди. І коли є якийсь скепсис щодо того, чи буде взагалі гра популярною і чи буде продаватися, якщо я тільки чую таку фразу, то гарантую, що це людина, яка ніколи не воювала, не служила, не була на військовій кафедрі і, швидше за все, не займається волонтерством і взагалі намагається втекти від реальності.

Ігри про Другу світову, Володаря перснів чи штурм середньовічного замку хіба не про війну? Можливо, річ зовсім в іншому?

– Зараз буде не глянцевий запитання. А солдафонства м’ясних штурмів, некомпетентності командирів та інших недоліків війська у вас у грі немає?

– Є. Гра “Дроноводі” має жарти, але вони не про позитив, а про реальність. Скажімо, є така штука, як не заповнені журнали, не наклеєні бірочки. Це про те, що приїжджає перевірка – і ти не можеш атакувати наступного раунду ні дронами, ні картками Підтримки. Ти прибираєш бліндаж.

Ось таке неефективне управління ми і висвітлюємо, і засуджуємо – в одну колоду карт разом із ворогами поклали всі ці картки, назвавши їх Халепі.

-Наведіть ігровий приклад такої халепи.

– У нас в одній колоді одночасно є і приїзд начальства, і неякісний турнікет, і зрив мобілізації. Але ми дуже м’яко це подаємо. Ми кажемо, що невідомо з яких причин, але зменшилася кількість бажаючих воювати. У нас ця картка називається “зрив мобілізації”… У той же час у нас є наказ літати в не льотну погоду, і всі гравці перевіряють, чи в них не поламалися дроні.

– Прибуток від реалізації гри справді спрямовується на навчання пілотів БпЛА та закупівлю медичних засобів для бойових підрозділів?

– Так. Ми не можемо називати всі структури, але, наприклад, ще на старті проекту переказали 100 тисяч гривень фонду “Коло” – і це лише один транш. Наразі ми одному з побратимів передаємо бусик Т-4, який піде якраз у підрозділ БпЛА. Другому побратиму допомагаємо зібрати 80 тисяч гривень на зарядні станції, і таке в нас постійно. Ми багато років навчаємо літати на БПЛА. Це ми робили навіть з пораненими – як психотерапію та певну профорієнтацію. Тому що людина, яка втратила кінцівку, якщо не може літати десь на передку – але може літати, наприклад, в агросекторі, а паралельно вчити інших.

Ми комунікуємо з тими, хто допомагає пілотам. У нас на передку є дуже багато друзів і кожному зараз потрібно щось докуповувати.

Ми, звісно, ​​не фонд, хтось такі суми як ми цілим проектом, збирає за пару днів, але треба розуміти, що важливо впроваджувати культуру донатерства і малих донатів не існує – це частина війни на виживання.

Іноді простіше відкрити збір, у когось із айтішечки прийде зарплата – і вони швидше це закриють, ніж із продаж гри. Тому саме збір коштів – це як пропагандистська складова гри, але вона теж працює.

– Насамкінець спитаю, що кажуть перші покупці? Які плюси відмічають?

– Це можна почитати у відгуках. Усі відмічають позитив у тому, що гра має глибину, має реіграбельність. Там можна робити і ті, і ті, і ті. Людина зіграла її один раз – і їй хочеться зіграти ще, щоб подивитись, які ще є можливості.

Деякі гравці відмітили як величезний плюс турнірний потенціал “Дроноводів”. Ми спеціально робили механіку таким чином, щоб нею можна було проводити змагальні заходи і для молоді, і для дорослих. Адже змагання додає зацікавленості.

Ще один момент, який схвалюють військові: гра вийшла дуже реалістичною. Її можна використовувати як певний симулятор процесів. Це людям дуже подобається.

– А як щодо недоліків?

– Загалом гравці кажуть, що так усе добре зроблено, що можна порахувати недоліки на пальцях. Фанати ігор просять зробити додатково інші кубики чи версію преміум планшетів. Але тут варто розуміти, що, вибираючи між преміум-якістю і більш доступною ціною, ми вибрали той варіант, щоб вона була більш доступною для широкого кола покупців. А для поціновувачів і колекціонерів, ми робимо преміум версії, які можна виграти на різних аукціонах де збирають на потреби армії. Окремі аксесуари можна буде купити у нас на сайті або через соцмережі.

– То де і як можна придбати гру?

– Гра вже постачається в магазини, також її можна купити на нашому сайті , де також є відеоправила, буде інформація про події та доповнення. Також можна з нами контактувати у соцмережах .

Ми дуже контактні, і для закладів освіти чи інших структур готові допомагати проводити турніри чи інші заходи. Новачкам допомагаємо розібратися в правилах – для цього можна просто написати нам у приват.

Такої підтримки не має жодного видавця чи розробника, адже в нас насамперед мова про цінність та поширення культури дроноводства.

Євген Кузьменко, “Цензор.НЕТ”